Посвідка на постійне проживання

В Законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що право на отримання посвідки на проживання в Україні мають:

Категорія іноземців	Підстави для видачі постійного посвідки на проживання
1. Іноземці, які іммігрували до України на постійне проживання	Дозвіл на імміграцію в Україну
2. Іноземці, які постійно проживали на території України до прийняття рішення про припинення громадянства України та після прийняття такого рішення, залишилися постійно проживати на її території	Припинення громадянства України, рішення про яке ухвалюється указом Президента України

Дозвіл на імміграцію – це рішення Міграційної служби України, яким іноземцю надається право на імміграцію, тобто на прибуття в Україну в установленому законом порядку на постійне проживання.

Право отримання дозволу на імміграцію надається чітко визначеним категоріям іммігрантів. Іноземці, які мають право на отримання дозволу на імміграцію, поділяються на дві групи – ті, що отримують дозвіл у межах квоти імміграції або ті, які отримують таке право поза квотою.

Дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції наступним категоріям іммігрантів:

• діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України;
• висококваліфіковані фахівці та працівники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України;
• особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України на суму щонайменше 100 000 доларів США;
• особи, які є неповнорідними братом чи сестрою, дідом та бабою, онуком чи онукою громадян України;
• особи, які раніше перебували у громадянстві України;
• батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти;
• особи, які безперервно прожили на території України протягом трьох років з дня надання їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
• особи, які прослужили у Збройних Силах України три і більше років

Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається:

• одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям або батькам громадян України;
• особам, які є опікунами громадян України, або перебувають під опікою громадян України;
• особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням;
• особам, імміграція яких становить державний інтерес для України;
• закордонним українцям, подружжю закордонних українців, їхнім дітям у разі їхнього загального в’їзду та перебування на території України.

Квота імміграції – це визначена Кабінетом Міністрів України гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року.
Кабінет Міністрів України встановлює квоту імміграції на кожний календарний рік.

Дозвіл на імміграцію не надається:

1. Особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, яке відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена та не знята в установленому законом порядку;
2. Особам, які вчинили злочин проти миру, військовий злочин чи злочин проти людяності та людства, як вони визначені у міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку зі скоєнням діяння, яке відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального злочину, досудове розслідування якого закінчено;
3. Особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначений Міністерством охорони здоров’я України;
4. Особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію вказали свідомо неправдиві відомості або подали підроблені документи;
5. Особам, яким на підставі закону заборонено в’їзд на територію України.

Дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:

1. З’ясується, що його видано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або документів, що втратили чинність;
2. Іммігрант засуджений в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;
3. Дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;
4. Це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав та законних інтересів громадян України;
5. Імігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Повторно подати заяву про надання дозволу на імміграцію можна не раніше ніж через рік з дня ухвалення рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію або його скасування.

Після отримання дозволу на імміграцію потрібно отримати постійний дозвіл на проживання, який і є документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Іноземцям, які перебувають на законних підставах в Україні, не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення легального терміну перебування слід звернутися до підрозділу ДМС за місцем проживання для оформлення виду.

Іноземцям, які постійно проживають за межами України, для отримання виду потрібно протягом дії дозволу на імміграцію (один рік з моменту видачі) отримати довгострокову візу (за винятком країн, для громадян яких немає необхідності оформлювати візу типу D) і не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення легального терміну перебування звернутись до ДМС за місцем проживання для оформлення посвідки.

За результатами розгляду заяви, протягом п’ятнадцяти робочих днів, Головою ДМС або іншою уповноваженою особою приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки на постійне проживання.

Постійна посвідка на проживання видається особисто заявнику під розписку після пред’явлення їм паспортного документа. На останній вільній сторінці паспортного документа або у вкладеному талоні до паспортного документа проставляється відмітка про отримання посвідки, що засвідчується печаткою.

Іммігранти, які отримали постійну посвідку на проживання, протягом 30 календарних днів повинні зареєструвати місце свого постійного проживання, а у разі зміни місця проживання перереєструвати його у порядку, встановленому Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.

Згідно з новими правилами постійний дозвіл на проживання видається іноземцям та особам без громадянства незалежно від віку.

Термін дії постійного виду на проживання, відповідно до оновленого законодавства, становить 10 років.

1. закінчення строку дії;
2. зміна прізвища, ім’я та по батькові іноземця, або особи без громадянства тощо;
3. встановлення розбіжностей у записах (невідповідності внесених у дозвіл на проживання записів, записам в інших документах);
4. непридатності посвідки на проживання до використання (ушкодження з різних причин тощо);
5. у разі досягнення іноземцем 25- та 45-річного віку.

Подати документи на обмін посвідки на проживання іноземець повинен не пізніше ніж через місяць після виникнення відповідних підстав, і не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення терміну дії у разі, якщо обмін здійснюватиметься у зв’язку із закінченням строку дії. Посвідка, обмін якої не проведено у встановлений строк, визнається недійсною.